Етапи становлення світового та вітчизняного фінансового менеджменту
Фінансовий менеджмент як окрема наука виник на межі XIX і XX ст. в міру формування та розвитку грошових і товарних ринків та з появою нагальної потреби у більш детальному обґрунтуванні фінансових операцій економічними розрахунками. У цей період відкриваються комерційні ліцеї і виникає спеціальна наука — комерційна арифметика, в рамках якої і почав формуватися інструментарій фінансового менеджменту.Предметом комерційної арифметики була техніка нарахуван-ня простих і складних процентів, дисконтування майбутніх гро-шових потоків, розрахунків за борговими цінними паперами та акціями, за короткостроковими і довгостроковими інвестиціями та позиками. Пізніше в країнах із ринковою економікою комер-ційна арифметика трансформувалася у самостійний напрям фінансового управління - фінансовий менеджмент, - і з того часу відбувається його постійний розвиток, уточнення предмету та удосконалення методів дослідження.
У розвитку західноєвропейського та американського фінансо-вого менеджменту залежно від предмету й основних пріоритетів управління фінансами можна виділити низку етапів. Так, зокрема у 90-ті роки XIX ст. основним предметом вивчення фінансового менеджменту були правові аспекти злиття різних компаній, утворення нових фірм, емісія різних цінних паперів з метою залучення та збільшення капіталу. Об’єктивною передумовою розвитку фінансового менеджменту у цьому напрямку є стрімкий розвиток товарного ринку і необхідність концентрації капіталу за допомогою фінансових методів та важелів.
Цілком логічно, що під час економічного спаду в 30-ті роки XX ст. основний акцент фінансового управління кардинально змістився і основним його предметом стали засади антикризового управління фінансами фірм. Відповідно, значна увага приділялася розробці інструментарію для діагностики імовірності банкрутства оцінці ліквідності активів та механізму регулювання ринку цінних паперів з метою пом’якшення негативних наслідків економічного спаду.
Разом із тим, до кінця 50-х років XX ст. фінансова справа здебільшого викладалась як суто пізнавальний, формально встановлений предмет вивчення. І лише з розвитком теорії аналізу акцент у фінансовому менеджменті зміщується на прийняття фінансових рішень щодо вибору оптимальної структури активів і пасивів за критерієм максимізації прибутковості фірми. У цей час з’являється багато класичних оптимізаційних моделей управління фінансами суб’єктів господарювання.
Таким чином, ретроспективний аналіз зарубіжного досвіду фінансового менеджменту дає підстави для висновку, що з його розвитком все більше уваги приділяється:
— пошуку шляхів ефективного використання обмежених фінансових ресурсів;
— обґрунтуванню напрямків інвестування коштів в активи з найвищим доходом за мінімального рівня ризику;
— виявлення альтернативних можливостей формування і розподілу фінансових ресурсів та оцінку їх впливу на загальну вартість капіталу;
— збалансування джерел фінансування бізнесу за допомогою позик та продажу цінних паперів;
Оставьте комментарий