Вплив облікової політики на результати управлінських рішень
Управління фінансовою діяльністю підприємства базується на використанні різноманітних методів і прийомів обґрунтування фінансових рішень.
Важливою методологічною основою фінансового менеджменту є його облікова політика, тобто сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються у процесі складання фінансової звітності. Облікова політика суттєво впливає на фінансові результати діяльності підприємства, і чим менше зарегламентована діяльність його облікових служб у виборі методів бухгалтерського обліку, тим більше можливостей у фінансових менеджерів для маневру під час розробки фінансових рішень.
Принципове значення в обґрунтуванні фінансових рішень ма-ють методи оцінки активів, списання матеріальних ресурсів на собівартість виготовленої продукції, розподілу накладних постійних витрат на продукцію, нарахування амортизації та ін.
Так, згідно із принципом визначення затрат для постановки активів на облік, як правило, використовується метод фактичних затрат (придбання за початковою вартістю). В подальшому під час переоцінки вартості активів можна використовувати інші методи:
• метод поточної або остаточної вартості. Передбачає переоцінку вартості активів з урахуванням фактичного рівня і ступеня зносу;
• метод чистої (ринкової) вартості реалізації. Базується на оцінюванні реальної виручки від реалізації активів у поточний момент;
• метод затрат на заміну. Базується на оцінюванні витрат на придбання (або будівництво) аналогічних активів за поточними ринковими цінами;
• метод ліквідаційної вартості. Використовується для оцінювання потенційної виручки від розпродажу активів збанкрутілого підприємства.
У випадку, коли активи надійшли на підприємство як частина пайового внеску, вони можуть оцінюватися методом ринкової вартості або методом визначення дисконтованого потенційно¬го доходу від використання активів.
У разі придбання активів у кредит допускається їх оцінювання методом ринкової вартості або методом визначення теперішньої вартості майбутніх виплат та погашення боргових зобов’язань, пов’язаних із купівлею активів.
Довгострокові фінансові інвестиції підприємства можуть оцінюватися двома методами:
— методом участі у капіталі, якщо певне підприємство є асоційовим підприємством для емітента;
— методом нижчої з двох оцінок (собівартість придбання або ринкова вартість).
Значний вплив на фінансову звітність справляють методи спи¬сання використаних матеріалів на собівартість виготовленої про¬дукції. Для цього можуть використовуватися три основні способи: — метод середньозваженої ціни — списання матеріалів за се¬редньою собівартістю;
метод “ФІФО” — списання товарно-матеріальних ціннос¬тей за собівартістю найперших із закуплених партій сировини;
метод “ЛІФО” — списання запасів за собівартістю останніх з придбаних партій сировини.
Страницы: 1 2
Оставьте комментарий