Вплив облікової політики на результати управлінських рішень
При використанні методу “ЛІФО” завищується собівартість продукції, занижуються залишки матеріалів у балансі й відповідно занижується прибуток. І на¬впаки, при методі “ФІФО” за рахунок зниження собівартості й завищення залишків матеріалів прибуток завищується.
У практиці світового фінансового менеджменту, як правило, розмежовується сфера застосування згаданих методів. Так, метод “ЛІФО” застосовується в управлінському обліку для внутрішнього фінансового аналізу, планування і прогнозування. Цей метод допомагає визначати реальну ціну продукції і дає змогу виробникам краще адаптуватись до інфляції. Метод “ФІФО” використовується у фінансовому обліку для зовнішньої фінансової звітності, у тому числі при визначенні розміру оподаткованого прибутку.
Слід зауважити, що в країнах з ринковою економікою метод “ЛІФО”, незважаючи на податкові переваги в умовах інфляції, не отримав широкого поширення у зовнішній фінансовій звітності, оскільки його застосування призводить до зменшення чистого прибутку в розрахунку на одну акцію, тобто до зниження ринкової вартості цінних паперів підприємства і зменшення інвестиційної привабливості підприємства.
У процесі обґрунтування фінансових рішень слід враховувати діючий на підприємстві порядок розподілу загальних або накладних постійних витрат. До основних методів розподілу наклад них постійних витрат на продукцію відносять такі:
• повний розподіл накладних постійних витрат на всю продукцію пропорційно прямій заробітній платі, вартості всіх прямих витрат, розміру виручки від реалізації або іншим способом;
• розподіл накладних постійних витрат лише на рентабельні види продукції;
• включення до собівартості продукції лише змінних витрат і відшкодування накладних постійних витрат за рахунок прибутку.
Діючий порядок розподілу загальних витрат визначає цінову політику підприємства і складає його комерційну таємницю.
Страницы: 1 2
Оставьте комментарий
Вы должны войти, чтобы оставлять комментарии.