Зміст та завдання управління прибутком підприємства
Кожен вид операційних витрат розкладається на економічні елементи: матеріальні витрати, оплата праці, нарахування на оплату праці, амортизація, інші операційні витрати.
Собівартість реалізованої продукції включає прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати та виробничі накладні витрати. Прямі витрати змінюються пропорційно або майже пропорційно до обсягів виробництва. Накладні виробничі витрати включають витрати допоміжних матеріалів, на оплату праці управлінського та обслуговуючого виробничого персоналу, на виконання робіт, пов’язаних із ремонтом обладнання тощо. Таким чином, до складу собівартості готової продукції не відносять управлінські витрати загальногосподарського характеру.
Порядок розподілу накладних витрат
1) витрати на утримання адміністративного, господарського персоналу;
2) витрати на утримання основних засобів адміністративного призначення (оренда, податки, страхування, амортизація, ремонт, охорона, комунальні послуги);
3) гонорари за професійні послуги (юридичні, аудиторські, медичні);
4) витрати на дослідження і розробки;
5) витрати на зв’язок;
6) амортизація нематеріальних активів;
7) витрати на створення резерву сумнівних боргів, організаційні витрати;
8) витрати на реєстрацію акцій;
9) винагорода директорам;
10) представницькі;
11) непродуктивні витрати (простої, прострочені відсотки за кредит, витрати матеріалів, штрафи, пені);
12) інші адміністративні витрати.
Стаття “Витрати на збут”:
1) на пакувальні матеріали, ремонт тари;
2) оплата праці й комісійні продавцям, агентам, водіям, робітникам складу, ВМТЗ;
3) на рекламу і маркетинг;
4) відрядження;
5) оплата послуг збутових, посередницьких зовнішньоторгових
організацій;
6) оренда, податки, страхування, амортизація, ремонт основних засобів відділу збуту, складів;
7) фрахт та інші виплати за транспортування;
8) надання знижок покупцям;
9) гарантійне обслуговування.
Стаття “Інші операційні витрати”:
1) собівартість реалізованих виробничих запасів;
2) сумнівні (безнадійні) борги;
3) витрати від знецінення запасів;
4) втрати від операційних курсових різниць;
5) визнані екологічні санкції;
6) відрахування для забезпечення наступних операційних ви-трат;
7) інші
Оскільки запаси — це ключовий елемент собівартості проданих товарів, використовуються різні методи оцінювання запасів: ФІФО, ЛІФО, за середньозваженою собівартістю.
Оцінювання собівартості запасів методом ФІФО передбачає врахування вартості найбільш ранніх за часом надходження одиниць запасу, включаючи їх залишки на початок року, незалежно від собівартості та дат надходження останніх партій запасів. У результаті високих темпів інфляції собівартість продукції відображає більш низькі витрати, ніж ті, що необхідні підприємству для заміщення витрачених запасів. Водночас, за звітністю підприємство матиме більш високий прибуток, хоча він отриманий від зберігання запасів, оскільки є результатом їх руху.
Отзывов (10) на «Зміст та завдання управління прибутком підприємства»
19.06.2008 в 3:17
Было бы интересно узнать поподробнее
07.07.2008 в 21:02
Хотелось бы видеть надпись “to be continied”
09.07.2008 в 0:49
Немного медленно грузится сайт, может потому что я из израиля
Но главное что не зря ждал, интересно.
10.07.2008 в 14:45
Вроде тема простая, но написано интересно.
05.08.2008 в 18:10
Хм… даже такое бывает.
06.08.2008 в 13:56
А есть, какая нибудь альтернатива?
06.08.2008 в 18:18
Да, есть над чем задуматься. Спасибо!
08.08.2008 в 0:15
Спасибо за пост. Позновательно.
08.08.2008 в 10:50
Хм…. В этом блоге хоть комментаторы нормальные А то пишут в комментарии ерунду всякую.
27.08.2008 в 23:00
Спасибо автору за интересные новости и сообщения, занес блог в favorits
Оставьте комментарий
Вы должны войти, чтобы оставлять комментарии.