Дошлюбний та післяшлюбний періоди
Кардинальні зміни в міжнародних відносинах і внутрішньополітичні в нашій державі та в державах-сусідах сталися настільки стрімко, що навіть масштаб життя одного покоління занадто малий для визначення їх місця на шкалі історичного часу. У 1970-1980-х роках соціологи аргументовано стверджували, що більшість громадян одружується без серйозного обмірковування такого кроку. Називали навіть різні терміни дошлюбного періоду, зокрема, пропонувався оптимальний 1,5 року. Доводили, що найбільш стабільними є студентські сім’ї, і статистика розлучень справді була на користь їх позиції. Нинішня досліджувана ситуація залишається незмінною, і нічого тут дивного немає, оскільки вона відображає безпосередні зв’язки між поколіннями. Однак діти активно наслідують сімейні зразки старших, до того ж часто в потворних формах, що виявляється передусім в оформленні шлюбних стосунків після епізодичного знайомства. Жодні батьківські вмовляння тут не допоможуть. Діти добре знають про передшлюбну історію своїх батьків і вже мають відповідні контраргументи. Навіть порахують, якщо потрібно, життєвий інтервал між днем весілля та своїм днем народження. І якщо він виявиться меншим, ніж потрібно, то батьки вже наперед приречені на поразку в суперечці: «Про що ви кажете, коли самі були такими самими, а може ще й гіршими?».
Такі тенденції суперечать поширеним уявленням, згідно з якими кохання не може бути надійним фундаментом щасливого подружнього життя. Тут швидше йдеться про підміну кохання чимось іншим, наприклад, захопленістю. Але як їх розрізнити? Мало вболівати за успіхи іншої людини, сумувати з її невдач. Слід задатися питанням: чи зможеш ти бути постійно з нею, особливо у важкій ситуації, і чи варта вона такої уваги? Слід неодмінно вийти за межі романтичних уявлень про партнера та поглянути на нього з позиції стороннього спостерігача. Але проблема саме і полягає в тому, що реалізувати таку поведінку вдається далеко не кожній дівчині чи юнаку. Заважають постійні сподівання на краще, на можливість власних трансформацій, але особливо - партнера, ще більше - максималізм у сприйнятті та осмисленні навколишньої дійсності, що характерно для інтервалу 17-20 років. Дуже часто, слід це визнати, виникає жаль з приводу втраченого часу в тривалому дошлюбному періоді, про що найбільше жалкують дівчата. До того ж кохання також слід заслужити, а ця теза «чомусь» часто забувається.
Оставьте комментарий
Вы должны войти, чтобы оставлять комментарии.