Типологія сімей

Автор: D@RK CROW 10.08.2008

Тип сім’ї’№ 1 - «дім-фортеця». Усі чули цей вислів: «Мій дім -моя фортеця». Міцний, дружній дім нерідко сприяє вихованню цілком високих суспільних принципів у його членів, якщо вони не відгороджуються від усього світу за високим парканом, якщо не сидять за ним якимись відлюдьками, не дивляться вовком на кожного перехожого. Міцні стіни - річ дуже корисна. У разі негоди, біди вони потрібні, та ще й як. Це все одно що оцінка тилів, коли визначається боєготовність війська.
Помітна ще й така особливість: чоловік, виходець із таких сімей-фортець, як правило, і робітник добрий, і витривалий до всяких спокус, і до правопорушень не схильний.


«Фортеця» ця не справить похмурого враження, якщо за її стінами оселиться «добрий дух дому», якщо до її вогника, до її тепла буде відкрито доступ багатьом друзям - знайомим і дорослих, і дітей. Якщо в ньому не будуть скнаристо охороняти зібране спільними зусиллями «добро», і речове, і сердечне, а стануть ним ділитися з усіма стражденними.
Оцінки зовні можуть кардинально відрізнятися від оцінки самих членів сім’ї. Цілком благополучним можуть вважати своє становище й ті, хто справді звів могутню фортецю й знати не хоче нікого й нічого, що виходить за межі її стін. І в них буде повний «комплект» , визнаний необхідним для сімейного благополуччя: кохан-няідіти, совість, яку своєрідно розуміють (стосовно «своїх» за цілковитої байдужості до інших і навіть готовності увірвати з «чужих» ), і невтомне працелюбство, точніше, не стільки любов до самої праці, скільки до її результатів, що надають «фортеці» більшої сили та упорядкованості.
Тип сім’ї№ 2 - «дім-готель». У тридцяті роки минулого століття він набрав значного поширення і навіть вважався прогресивно-показовим. Його особливості: нехтування побутовими вигодами, порядком, максимальна незалежність усіх членів сім’ї один від одного. При цьому кожен певен, що відданий домівці. Проте усі основні інтереси, турботи й успіхи знаходяться поза його стінами. Сюди приходять не для того, щоб спільно працювати на сімейній «ниві», тут відпочивають від «справжніх» справ і побіжно, сяк-так виконують «нудні й досадні» операції з прибирання приміщення, житлової площі, бо домівкою такі місця проживання можна називати лише досить умовно. Тут «перекушують» , а не їдять. Тут не захоплюються і не розважаються. Усе це не для «готелю» .
Дітям у таких сім’ях бракує тепла, піклування, затишку. Вони туляться до товаришів, в яких дім є надійним захистом та опорою.
Але спробуйте сказати членам такого союзу про те, що у них сім’я не така вже й благополучна. У відповідь ті можуть розгніватись, образитись. І нерідко зі свого погляду матимуть рацію. Є категорія людей, яких влаштовує саме такий спосіб життя. Для них нестерпним і важким був би всякий інший уклад буття.

Страницы: 1 2

В рубриках: Психологія сім`ї

 

Оставьте комментарий

Вы должны войти, чтобы оставлять комментарии.