Класифікація сімей 1
Зовні «спокійна сім’я». У цій сім’ї спокійні відносини, різноманітні події відбуваються теж спокійно. Зовні може здатися, що взаємостосунки між членами родини упорядковані, злагоджені. Але після більш близького знайомства стає зрозуміло, що чоловік і жінка відчувають почуття незадоволення, нудьги, мало спілкуються один з одним. У разі таких сімейних стосунків можна говорити про переважання почуття відповідальності над випадковістю і щирістю взаємостосунків.
Вулканічна сім’я. У цій сім’ї взаємини мінливі й відкриті. Подружжя постійно з’ясовує стосунки, часто розлучається, а потім знову живе разом, конфліктує, щоб потім ніжно кохати один одного і зізнаватися в коханні до кінця життя. Спонтанність і емоційна безпосередність переважає над почуттям відповідальності. Справа в тому, що вияв гніву, послаблюючи ситуативне напруження, не завжди сприяє справжньому полегшенню. Людина, виявивши надмірно сильні негативні почуття, соромиться власного вчинку, почувається винною, боїться опинитися в смішному положенні, боїться осуду, - таким чином, відбувається накопичення напруження та негативних переживань.
«Сім’я-санаторій». Один із партнерів, емоційний стан якого виявляється в підвищеній тривожності перед навколишнім світом, потребі любові та турботи, створює специфічну обмеженість, бар’єр для нового досвіду. Такий захист дає можливість знизити почуття тривожності перед невизначеністю навколишнього світу. Подружжя весь час проводить разом і намагається утримувати біля себе дітей. Спроби деякого відмежовування сприймаються як загроза самому існуванню сім’ї. Поступово обмежується коло спілкування, зменшуються контакти з друзями.
«Сім’я фортеця». В основі таких союзів містяться засвоєні уявлення про загрозу, агресивність і жорстокість навколишнього світу. Досить часто вони підкріплюються необхідністю витиснути негативні емоції, що виникають у сім’ї, за її межі. Піклуючись про мікроклімат своєї сім’ї, подружжя докоряє оточуючим тим, що вони хотіли б сказати один одному або самому собі. У таких сім’ях домінує один із членів подружжя.
«Сім’я-театр». Такі сім’ї утримують стабільність у специфічно театральний спосіб життя. Іноді члени сім’ї розігрують один одного, іноді вся сім’я об’єднується в один ансамбль, при цьому зовсім не важливо, що ховається за виконанням цієї ролі. Контакт з дитиною в «сім’ї-театрі», увага до її життя, проблем замінюється матеріальними благами.
Сім’я - «третій зайвий». Виникає тоді, коли особистісні якості подружжя і стиль їх відносин мають для них особливе значення, а батьківство сприймається як перешкода подружньому щастю. Так виникає стиль спілкування з дитиною за типом прихованого неприйняття. У контактах з дитиною батьки схильні навіювати дітям почуття неповноцінності, безкінечно фіксуючи увагу на їх недоліках і недосконалостях.
Страницы: 1 2
Оставьте комментарий
Вы должны войти, чтобы оставлять комментарии.