Різноманіття подружнього спілкування
Здавалося б, що важкого в спілкуванні: розмовляй з людиною, слухай її. Але часто ми стикаємося з тим, що нам не вистачає «справжнього» спілкування, і тоді тягнемося до того, з ким цікаво розмовляти, кого хочеться слухати. Потреба й уміння спілкуватися не є вродженими. Вони виникають і формуються протягом життя, у стосунках з іншими. З одного боку, це потреба отримувати допомогу, а з іншого - самому допомагати іншим, бо людина, яка не здатна до співпереживання та співчуття, не може повноцінно спілкуватися, оскільки не розуміє і не відчуває інших. У 86% випадків нездатність до такого спілкування стає серйозною перешкодою у взаєморозумінні.
Не кожна людина може похвалитися тим, що вміє аналізувати почуте чи здатна легко поставити себе на місце іншого. Загальновідомо, що найкраще розуміють інших, а, отже, повноцінно спілкуються ті люди, хто має хист спостережливості та проникливості. Проникливість визначає ступінь та швидкість заглиблення у внутрішній світ людини. Інтуїція та спостережливість ґрунтуються на вмінні «схоплювати» нюанси поведінки інших та інтерпретувати її.
Г. Олпорт визначив якості, які потрібні для проникливої людини:
І)досвід, під яким розуміється зрілість. Він є результатом обдуманої, проаналізованої протягом багатьох років взаємодії з різними категоріями людей. Для цього людина повинна вміти робити висновки, бути схильною до інтуїтивного прозріння та проникливості;
2)схожість. Це особливий різновід досвіду: чим більше людина схожа на тебе (вік, стать, професія гоню), тим більше загальних рис вас об’єднує, що, як наслідок, допомагає формулювати об’єктивні судження про неї:
З ) інтелект. Особливо потрібний н оцінюванні незнайомих людей. Допомагає зрозуміти зв’язки між тим, що людина говорила і робила вчора та сьогодні, між мімікою, експресією та відвертістю, між характером та долею;
4)розуміння себе є обов’язковою умовою розуміння інших. Власні помилки та омани переносяться на інших людей і часто стають психологічним бар’єром;
5)підсторонепіеть. Хворі і самотні люди мають більше можливостей розмірковувати про складність людської природи. Вони здатні не звертати увагу на зайві деталі, які сковують почуття; подивитися на речі й події очима стороннього, об’єктивно підійти до нової людини;
6)складність. Люди не можуть зрозуміти тих, хто складніший і «тонший» за них. За Г. Олпортом прямолінійний розум не має співчуття до хвилювань розуму культурного і різнобічно розвиненого… Дві душі жили в душі Фауста, і лише одна у його помічника Вагнера, але саме Фауст був здатний зрозуміти значення людського життя;
7) естетичні схильності. Людина з естетичними схильностями і подібним складом мислення шукає гармонію в усьому, і це сприяє майстерності її оцінок;
8)соціальний інтелект. Особливо важливо володіти цим даром тим, хто безпосередньо взаємодіє з людьми. Той, хто більше спирається на власну уяву (письменник, художник), може його не мати.
Оставьте комментарий
Вы должны войти, чтобы оставлять комментарии.