Різноманіття подружнього спілкування

Автор: D@RK CROW 10.08.2008

Психологи мають навчити людей правильно розуміти те, що вони вбачають у поведінці інших, і не приписувати їм своїх думок, оскільки це є причиною численних непорозумінь.
Є така притча.
Один селянин пішов до ксьондза і попросив дати йому в користування невелику ділянку церковної землі. Ксьондз замислився.
- Добре, - сказав він, ~ я дам тобі цю землю, коли ти виграєш нашу суперечку.
- Яку суперечку? - перелякано спитав селянин.
- Ми будемо сперечатися без слів, - відказав ксьондз. - Спочатку я буду розмовляти з тобою жестами, а потім - ти.
Ксьондз показав селянину палець. Недовго думаючи, селянин показав два.
Ксьондз здивувався. «Треба ж, - подумав він, - як мудро цей селянин відповівна моє питання. Я показав йому, що Бог один, а він - що світ подвійний».
Тепер ксьондз поклав на стіл яблуко.
«Життя - це рай», - хотів сказати він.
Селянин понишпорив у своїй торбі і поклав поруч з яблуком цибулину. «Але в ньому є і сльози», - прочитав послання ксьондз.
- Ти виграв! - вигукнув ксьондз. - Забирай землю! Селянин прийшов додому щасливий.
- Ну що? - спитала дружина. - Він дав землю?
- Так, - відповів селянин, - я виграв суперечку. Ми розмовляли не словами, а жестами. Спочатку він показав мені палець, що означало: «я виколю тобі око». Я не розгубився і показав йому два пальці: «Я виколю тобі обидва». Тоді він здивувався і дістав яблуко, що означало: «Це мій сніданок». Я поклав на стіл цибулю: «А це ~ мій». Після чого він сказав, що я виграв, і віддав мені землю.
Мораль притчі проста: спілкуючись з іншим, не слід вважати, що його думки ідентичні з нашими. Це можливо в разі однакового рівня розвитку, близького світосприймання, спільного життєвого досвіду. Невипадково в психології сім’ї акцентується значущість ціннісно-орієнтаційній схожості партнерів (дивляться з різних боків, але в одному напрямку). Тоді можна сміливо прогнозувати міцність майбутньої сім’ї.
Слід зазначити ще декілька особливостей спілкування. Більшість розмов починається між людьми, що сидять у сусідніх кріслах, особливо за круглими столами з великим діаметром. Діагонально люди спілкуються частіше, ніж через стіл. Винятком є розмови за квадратними столами, де частим є «спілкуваннячерез стіл >>. Чоловіки звичайно сідають навпроти співрозмовника, а жінки прагнуть сісти ближче до нього. Людям не подобається, коли під час розмови хтось знаходиться в них за спиною. Зростає напруженість, втрачається задоволення від спілкування.
Спілкуючись, слід пам’ятати про важливість дотримання «меж території», або «особистого простору» співрозмовників. Кожна територія складається із зон.
Інтимна зона (від 15 до 46 см) - охороняється як власність, і перебувати там дозволяється лише близьким. Інакше людина почувається некомфортно, прагне «захиститися» від «чужинця» (відступає назад, схрещує руки перед грудьми тощо).
Особистісна зона (від 46 см до 1,2 м) - це відстань, якої дотримуються під час офіційних прийомів, на вечірках, спілкуючись з друзями.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

В рубриках: Психологія сім`ї

 

Оставьте комментарий

Вы должны войти, чтобы оставлять комментарии.