Сім’я і міжособистісні конфлікти
В.П. Левкович свідчить про негативні тенденції подружніх стосунків у сім’ях підприємців-чоловіків і ще більшою мірою в сім’ях підприємців-жінок. Виникла закономірність, що, коли хтось із подружжя починає займатися підприємництвом, збільшується кількість проблемних сімей, частіше постає питання про кризу материнства. Захоплена бізнесом, бізнес-леді (мати), яка виштовхнула батька на периферію сім’ї, одна не може повноцінно виконувати роль годувальниці і єдиної виховательки дітей, оскільки для нормального існування шлюбу й оптимальної соціалізації дітей необхідна співучасть і відповідальність обох дорослих. Роль батька в їх вихованні набуває особливого значення, оскільки без нього підготовка дитини-хлопчика до ролі чоловіка і батька виявляється неповноцінною.
У дослідженнях Т.М. Трапезникової та М. А. Іванової з’ясовано, що більш конфліктними є м’які, витончені, жіночні чоловіки, а серед жінок менш конфліктними є ті, які мають багату уяву, творчий склад розуму.
Деякі вчені вважають, що є універсально-конфліктний тип особистості, для якого конфронтація, протиборство таке саме природне явище, як для іншого - мирне існування.
На конфліктність шлюбних стосунків впливають також, мікро-і макрочинники.
До мікрочинників належать погіршення матеріального становища багатьох родин; надмірна службова зайнятість одного з подружжя (обох); неможливість працевлаштування за бажанням одного з подружжя; тривала відсутність власного житла; відсутність можливості влаштувати дітей до дитячої установи та ін. До макро-чинників слід віднести зростання соціального відчуження, зміст якого полягає у втраті людиною контролю за результатами своєї діяльності; орієнтація на культ споживання; девальвація моральних цінностей, у тому числі традиційних норм сексуальної поведінки; зміна традиційного родинного статусу жінки (протилежними полюсами цієї зміни є повна економічна самостійність жінки і синдром домогосподарки).
Крім того, чинниками виникнення сімейних конфліктів є кризові періоди в розвитку родини (С. Кратохвіл).
Перший кризовий період подружнього життя характеризується конфліктами через адаптацію одне до одного: стабілізуються почуття, зникає закоханість, чоловік і дружина зрозуміли сутність одне одного.
Другий кризовий період пов’язаний з народженням дітей, що спричиняє:
- погіршення можливості професійного зростання подружжя;
- зменшення часу і можливостей для занять улюбленою справою;
- зіткнення уявлень подружжя та їхніх батьків про виховання дитини;
- втому дружини, спричинену доглядом за дитиною, і через це можливе тимчасове зниження сексуальної активності та зовнішньої привабливості.
Третій кризовий період характеризується конфліктами одноманітності і збігається із середнім віком: у результаті багаторазового повторення однакових вражень подружжя насичується одне одним.
Оставьте комментарий
Вы должны войти, чтобы оставлять комментарии.