Особливості сімейної статевої соціалізації дітей
Експериментальні дослідження засвідчили, що в сім’ях, де немає батька (біологічного чи психологічного), у синів основи чоловічих рис з’являлися повільніше, вони були менш агресивні і більш залежні; відсутність батька до 4-річного віку впливає на статево-рольову орієнтацію сильніше, ніж у більш старшому віці.
Ми вбачаємо роль батька в тому, що він може суттєво допомогти як синам, так і дочкам у процесі їх статевої ідентифікації перебороти залежність від матері, яка встановлюється в ранньому дитинстві. Разом з тим існують дослідження, які свідчать, що типова для статі поведінка може бути засвоєна через протилежну стать, тобто не тільки через наслідування моделі своєї статі, але й усупереч зразку протилежної статі.
Одним з основних механізмів, що зумовлюють процес статевої соціалізації і статево-рольової орієнтації, є статева ідентифікація з батьками. Важливість цього механізму зазначають практично всі дослідники. Ідентифікація відіграє провідну роль у формуванні психологічної статі особливо в ранньому дитинстві, а в дошкільному віці стосується насамперед статево-рольової ідентифікації. Діти наслідують поведінку батьків своєї статі, оскільки їх за це хвалять і заохочують до цього батько та мати. Пізніше коло осіб, з якими дитина ідентифікується, розширюється. В.Ю. Каган, 1.1. Лунін зазначають, що в дошкільному віці об’єктом ідентифікації для дітей, які відвідують дитячий садок, часто стає вихователь. Це позитивно позначається на статевій соціалізації дівчаток (адже майже всі вихователі - жінки), але негативно впливає на статево-рольову орієнтацію хлопчиків. У звичних умовах дитина попередньо ідентифікується з матір’ю.
Статева ідентифікація хлопчиків порівняно з дівчатками звичайно має більш суперечливий характер, і насамперед тому, що хлопчик має переорієнтуватися з матері (особи протилежної статі) на батька (або на іншу особу своєї статі).
О.І. Захаров зазначає небажаність надмірної прихильності дитини до батьків своєї статі. Це ускладнює процес засвоєння адекватної статевої ролі як хлопчиків, так і дівчаток, але особливо небезпечна вона для статево-рольової орієнтації хлопчиків. Дослідником було виявлено, що домінування матері в сім’ї, виконання нею батьківської ролі в більшості випадків породжує невротичну, конфліктну обстановку, перешкоджає статевій ідентифікації хлопчика з батьком та іншими особами чоловічої статі, формує в ньому боязкість, нестійкість, залежність, безпорадність.
Т.В. Архіреєвою було виявлено, що хлопчики приймають батька в усіх випадках, крім тих, коли мати авторитарна. Дослідниця вважає домінування матері в сім’ї однією з причин гомосексуальної орієнтації в майбутньому.
Спроби батьків стимулювати маскулінність хлопчиків через надмірні, непосильні для дошкільників вимоги знижують самооцінку дитини, упевненість у своїй «статевій» нормальності, спричиняючи фемінізацію.
Оставьте комментарий
Вы должны войти, чтобы оставлять комментарии.