Особливості сімейної статевої соціалізації дітей
Фактори соціалізації неоднаково впливають на дітей різної статі. Вимоги до маскулінізації хлопчиків у цілому жорсткіші, ніж до фемінізації дівчаток, і хлопчики в процесі статевої соціалізації зазнають більшого тиску з боку оточення.
Останніми десятиліттями жорсткість маскулінних експансій і кількість соціальних бар’єрів на шляху виховання маскулінності зростають майже паралельно. «Досить згадати, - зауважують Д .М. Ісаєв і В.Ю. Каган, - що хлопчик у процесі виховання переходить з одних жіночих рук в інші: мати - вихователі в дошкільних закладах - учительки в школі, і, як наслідок, незалежно від декларованих вихователями завдань він виховується як « зручний у користуванні» з жіночої точки зору».
Ці контрасти не можна не враховувати в ході визначення завдань і методів виховання дошкільників у цілому, а особливо -
статевому. Фемінізація хлопчиків і чоловіків як фактор культури потребує спеціального міждисциплінарного вивчення, більш коректних і менш конфліктних підходів до проблеми, ніж ті, що можна спостерігати в засобах інформації останнім часом.
В.Ю. Каган вважає, що мова повинна йти, перш за все, не стільки про фемінізацію хлопчиків і чоловіків, скільки про маскулінізацію дівчаток і жінок. Експериментальним шляхом автор довів, що маскулінізація жіночої поведінки і самосприйнят-тя значно перевищують фемінізацію чоловіків, і в остаточному підсумку поведінка чоловіків сприймається як фемінінна тим більше, чим більш маскулінінна поведінка жінок. Ризик фемінізації чоловіків існує, але він значно менший за ризик маскулінізації жінок.
Усе ж таки більшість дослідників схильні вважати, що підґрунтям формування неадекватної психосексуальної орієнтації є не біологічні (генетичні, фізіологічні, гормональні) фактори, а індивідуально-психологічні та соціальні особливості.
Особлива увага дослідниками приділяється фемінінним хлопчикам. Більшість дівчаток, в яких в дошкільному віці виявляється обумовлена культурою маскулінна ідентичність, у підлітковому та юнацькому віці стають фемінінними, тоді як фемінінність хлопчиків досить часто є провісником конфлікту психосексуальної ідентичності в пубертатному періоді.
Крім того, до маскулінності дівчаток суспільство ставиться більш толерантно, ніж дофемінінності хлопчиків перш за все тому, що риси маскулінності «йдуть в ногу з часом», збігаються з емансипаційними тенденціями в жінок.
Одна з основних проблем полягає в розпізнаванні уявного й реального конфліктів статевої ідентичності. Для цього доводиться звертатися не лише до думки батьків та вихователів (вона може бути суб’єктивною), але й до систематичного психологічного спостереження й описання поведінки дітей.
Такими ознаками є:
1) вибір ігор та іграшок - систематичне надання переваги іграм та іграшкам протилежної статі;
2) вибір ролей в іграх, коли хлопчик обирає жіночі, а дівчинка - чоловічі ролі;
Оставьте комментарий
Вы должны войти, чтобы оставлять комментарии.