Особливості сімейної статевої соціалізації дітей
З)спілкування з однолітками залежить не тільки від фемінін-ності хлопчика чи маскулінності дівчинки, але і від особистої реакції дитини на них. Одні діти надають перевагу одно літкам протилежної статі, інші в змішаному товаристві поводять себе інертно і викликають глузування, а треті, уже соромлячись своїх уподобань, - тримаються осторонь дітей. Це стосується переважно хлопчиків, оскільки маску-лінні дівчатка здебільшого стають лідерами в змішаних компаніях;
4) у спілкуванні з дорослими фемінінні хлопчики полюбляють знаходитись серед жінок, можуть довго слухати їх розмови, а в спілкуванні з чоловіками можуть вести себе кокетливо. Маскулінні дівчатка надають перевагу хлопчачому товариству, у них існує дитяча любов до жінок;
5) інтереси й діяльність хлопчиків можуть вказувати на їх фе-мінінну орієнтацію: чутливість до краси, тихі змістовні ігри, нехтування змагальними і силовими іграми; дівчатка, навпаки, цікавляться технічними та змагальними іграми, не люблять домашнього господарства. Особливо інформативним є поєднання надання переваги діяльності та інтересам протилежної статі, з одночасним несприйняттям своєї;
6) прагнення бути схожим зовні на протилежну стать виявляється досить рано. Хлопчики люблять і часто носять жіночий одяг і взуття, «пробують» косметику, надають багато уваги зовнішності і схильні «покрутитись перед дзеркалом» . Дівчатка не люблять плаття і прикраси, нехтують своєю зовнішністю, надають перевагу чоловічому стилю в одязі, зачісці;
7) у фантазіях, .мріях, снах діти бачать себе представниками бажаної статі, ідентифікують себе з персонажами художніх творів бажаної статі;
незадоволеність своєю соціальною статевою роллю виявляється в заздрісній зацікавленості перевагами стилю життя людей протилежної статі;
9) неадекватна статево-рольова орієнтація виявляється в бажанні змінити своє ім’я на ім’я протилежної статі;
10)творчість також може бути ареною для виявлення бажань зміни статі. Так, у завданні намалювати людину фемінінно орієнтований хлопчик частіше за все малюватиме дівчинку (жінку); героєм складеної казки буде дівчинка чи тварина «жіночого» роду;
11 ) загальний стиль поведінки також свідчить про статево-рольову орієнтацію дитини. Фемінінні хлопчики при повністю маскулінній зовнішності вирізняються м’якістю, плавністю рухів, граціозністю, мова також є м’якою, емоційною, відсутні жаргонні і грубі слова (у цьому вони більше дівчатка, ніж самі дівчатка). Маскулінні дівчатка різкі в рухах, напористі в поведінці і в мові. На відміну від фемінінних хлопчиків, які часто починають соромитися своєї фемінінності й
намагаються (як правило, без успіху) бути схожими на звичайних хлопчиків, маскулінні дівчатка підкреслюють свою маскулінність у всіх сферах життєдіяльності.
Оставьте комментарий
Вы должны войти, чтобы оставлять комментарии.