Консультативна допомога сім’ї і сімейна психотерапія
Прибічники розгорнутого тлумачення змісту сімейної психотерапії вважають, що будь-який індивідуальний психотерапевтичний вплив на членів сім’ї, що має на меті вплив на сім’ю в цілому, можна розглядати як варіант сімейної психотерапії. Це припущення виявляється слушним, коли психотерапевт, здійснюючи вплив на окремого члена сім’ї, оцінює, як цей вплив відбиватиметься на сімейних стосунках у цілому. Системний підхід до сім’ї з ідеєю про взаємообумовленість особливостей особистості й міжособистісних стосунків висуває припущення, що зміни, які відбуваються з особистістю закономірно призводять до змін у стосунках, і навпаки. Стиль спілкування, характер взаємодії, тип виховання, з одного боку, особистісні особливості членів сім’ї - з іншого утворюють постійно відтворюваний гомеостатичний цикл. У разі наявності проблем в окремих елементах цього утворення сімейна система починає функціонувати неефективно, але підтримує свою стабільність, захищаючись від змін. Сімейна психотерапія спрямовується на подолання захисних механізмів, що зберігає систему в незмінному вигляді, і створення конструктивних альтернатив сімейного функціонування.
Тривалість сімейної психотерапії може коливатися від кількох тижнів до кількох років і визначатись особливістю міжособистісних стосунків у сім’ї, її готовністю до змін, характером психічних розладів у «носія срімптома» (у вітчизнянії! літературі вргкористо-вується термін «пацієнт», у західній - «первиннрій пацієнт», або «ідентифікований пацієнт»).
За Е.Г. Ейдеміллером і В.В. Юстицкісом, виокремлюють чотири етапрі сімейної психотерапії:
1) діагностичний;
2) ліквідація сімейного конфлікту;
3) реконструктивний;
4)етап підтримки.
На першому етапі діагностика сімейних стосунків здіїіснюєть-ся в процесі приєднання психотерапевта до сімейної групи. Уточнення й перевірка діагностичних гіпотез відбувається на всіх подальших етапах терапії, визначаючи вибір і застосування певних психотерапевтичних технік. Інформація, одержана від одного члена сім’ї, уточнюється під час роботи з іншими членами при спостереженні за їх спілкуванням в спільній роботі з терапевтом.
На другому етапі психотерапевт сприяє виявленню і проясненню для самих членів сім’ї витоків сімейного конфлікту. Конфлікт розв’язується шляхом прояснення кожним членом сім’ї своїх емоцій і потреб, усвідомлення власних внутрішніх суперечностей, відреагування емоцій. Психотерапевт допомогає членам сім’ї конструктивно обмінюватись інформацією, навчає, серед іншого, на власному прикладі розмовляти мовою, зрозумілою іншим. При цьому звертає увагу на суперечливі послання, коли те, що повідомляється «на словах», не відповідає мові міміки і жестів.
Отзывов (3) на «Консультативна допомога сім’ї і сімейна психотерапія»
30.08.2008 в 18:12
Да уж… Тут как в поговорке: А где щи, тут и нас ищи.:)
03.09.2008 в 18:17
С этой статьи начинаю читать этот блог. +1 подписчик
05.09.2008 в 23:55
Я так понимаю, в последнем абзаце как раз таки вся соль и изложена
Оставьте комментарий
Вы должны войти, чтобы оставлять комментарии.