Психологічна допомога батькам підлітків

Автор: D@RK CROW 13.08.2008

Зазначені суперечності стають передумовами виникнення в цьому віці як окремих ситуативних відхилень, так і цілих поведін-кових «симптомокомплексів» девіантної поведінки, сама тільки систематизація яких та опис є окремою науковою і прикладною проблемою. Одразу зауважимо, що такі кризові явища не обов’язково супроводжують розвиток кожного підлітка. Як слушно зауважує Л.І. Божович, немає і не може бути психологічної характеристики підлітка взагалі, відірваної від тих умов, що характеризують життя данного суспільства і особливостей його власне індивідуального способу життя. І навіть одні й ті самі риси підлітка можуть або заохочуватися, або сприйматись як прояви «важ-ковиховуваності».
У психології й педагогіці умовно розрізняють три групи важких дітей. Перша - це діти з відхиленнями в розумовій, друга - у психічній діяльності, третя - так звані «інваліди побуту» - педагогічно занедбані діти як продукт несприятливих умов сімейного та шкільного виховання. Психологічний інфантилізм, примітивізм потягів, прихований чи явний егоцентризм, вузькогрупова спрямованість, несформованість колективістських прагнень, домінування аморальних, антисуспільних поглядів, притаманних важким підліткам є закономірним наслідком їх «педагогічної занедбаності. Унаслідок саме педагогічної занедбаності діти в абсолютній більшості випадків стають важкими (термін «педагогічно занедбаний» характеризує історію виховання підлітка, термін «важкий» говорить про результати такого виховання). Характеризує важкого підлітка негативна спрямованість до соціального досвіду і опір педагогічним впливам.
Відхилення в поведінці нерідко пояснюється й тим, що підліток не може загальноприйнятими засобами задовольнити свої соціально-психологічні потреби у визнанні, довірі, самоствердженні. Негативні звички можуть виникати від переживань постійних невдач у діяльності, «другорядних ролей» у навчанні, спорті, праці, невміння зайняти бажане місце в соціально орієнтованих групах ровесників, виникнення протиріч психосексуального розвитку. Не завжди вдається вчасно нейтралізувати розтлінний вплив неблаго-получної сім’ї, поганої компанії або окремої сумнівної особи, від якої залежить підвищення ступеню важковиховуваності.
До типових поведінкових реакцій підліткового віку, або поведін-кових моделей, належить реакція емансипації (прагнення визволитися з-під впливу батьків, учителів і дорослих узагалі), реакції групування з ровесниками (об’єднання та бажання зайняти гідне місце в групі підлітків), реакція захоплення (хобі-реакція).
Реакції емансипації можуть виявлятися не тільки в спробах уникнути впливу дорослих, а й у висміюванні, критиці звичних для них понять і цінностей - «старомодних» уявлень про честь, здоровий спосіб життя, сім’ю та ін. Реакція емансипації може виявляти себе через втечі з дому, нанесення татуювання, пірсінг, залучення до вживання алкоголю, паління, ранній початок статевого життя.

Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

В рубриках: Психологія сім`ї

Один отзыв на «Психологічна допомога батькам підлітків»

XanDer пишет:
20.09.2008 в 14:51

Интересная тема, Спасибо!

 

Оставьте комментарий

Вы должны войти, чтобы оставлять комментарии.