Сімейно обумовлені негативні почуття. Почуття провини в сімейних відносинах
Поведінкові прояви сімейно обумовленого почуття провини, за Е.Г. Ейдеміллером, - це, з одного боку, «виправдувальна активність» , коли індивід докладає величезних зусиль, щоб стати корисним сім’ї, виправдати своє існування; з іншого - прагнення «займати якомога менше місця», тобто мінімалізм домагань, надмірна поступливість, схильність брати на себе провину за дійсні або уявні упущення, беззахисність.
Емоції виконують сигнальну функцію і стають у сім’ї першими провісниками неблагополуччя, сигналом про наявність психологічних проблем у подружніх стосунках, а також у стосунках між батьками та дітьми. Тому проблема негативних сімейно обумовлених емоційних станів вирішується шляхом поліпшення відносин у сім’ї, налагодження конструктивної взаємодії між її членами.
Існують різноманітні класифікації сімей, які ґрунтуються на тріх чи інших ознаках. Родини можна розрізняти і за тим, як вони
розв’язують проблеми, що виникають. У родинах, які можна назвати конструктивними, «такими, що розвиваються», проблеми усвідомлюються, вільно обговорюються і розв’язуються в міру їх виникнення. Члени родини не соромляться виявляти свої почуття, вільно говорять про свої потреби. Через розв’язання протиріч, подолання кризових періодів відносини в родині усталюються, зростає любов і взаєморозуміння членів родини, відбувається розвиток кожного з них.
У проблемних родинах існує своєрідна заборона на обговорення виникаючих суперечностей. Нерозв’язані проблеми спричиняють виникнення нових за принципом «сніжної грудки». Переважають негативні емоції, роздратування, почуття провини. Потреби членів родини не реалізуються, наростає відчуження та розчарування в сімейному житті. Такі родини, як не дивно, можуть бути дуже « міцними ». Щоб зробити родину стабільною, відповідальність (провину) за невирішені проблеми бере на себе хтось один із членів родини, або причини виникнення проблем приписуються оточенню, зовнішнім умовам. Родина в такому випадку перетворюється на своєрідну фортецю, за межами якої її члени бачать ворожий, злий і безжалісний світ. Ізоляція від оточення, пошук «винуватих» за стінами «дому-фортеці» не сприяє розв’язанню проблем, а лише «консервує» них.
На прикладі почуття провини розглянемо динаміку негативних емоцій в сімейних стосунках та висловимо деякі зауваження щодо можливостей попередження негативних сімейно обумовлених станів.
Провина у вихованні дітей. «Найефективніший спосіб послабити волю дитини - це викликати в неї почуття провини », - помітив Е. Фромм. Багато батьків, не знайшовши кращих способів впливу на своїх дітей, маніпулюють їхнім почуттям провини. «Перестань пустувати, через тебе в мене болить голова», - каже мати, якій заважає надмірна активність дитини. Більш жорсткий варіант такої маніпуляції: «Якби не твоє народження, батько став би директором фірми і в нас тоді все було б по-іншому». Така установка програмує в дитини на все життя почуття провини й неприйняття самої себе.
Отзывов (2) на «Сімейно обумовлені негативні почуття. Почуття провини в сімейних відносинах»
15.09.2008 в 22:59
огромное спасибо!
20.09.2008 в 12:36
Спасибо за статью, всегда рад почитать вас!
Оставьте комментарий
Вы должны войти, чтобы оставлять комментарии.