Вправи на відновлення комунікації в сім’ї
Мовлення. Розмірковувач уникає використання референтних покажчиків. Він говорить: «потрібно», «можна, «люди говорять» і т.ін. «У подібних ситуаціях люди нерідко зазнають безліч ускладнень». Він обожнює номінализації: роздратування, рішення, визнання і т.д. «У разі уважного розгляду виявляється, що це можна вважати проблемою депресії». Він уникає згадувань про себе: замість «я зауважую» - «можна помітити»; замість «цетурбує мене» - «це викликає занепокоєння», «Можна припустити, що проблеми, властиві ситуації, очевидним образом виявляються в цій взаємодії». Розмірковувач застосовує найдовші слова й ускладнює структуру речень, наскільки це можливо. Його мовлення повільне, він підбирає правильні слова, вживає наукоподібні, навіть якщо він не впевнений у їхньому значенні.
Мова тіла. «Я зберігаю спокій і аналізую, що відбувається, залишаючись байдужим». Його руки складені на грудях, нога закинута на ногу, він відкидається назад і намагається, по можливості, залишатися нерухомим.
Внутрішні відчуття. «Я вразливий».
Розмірковувач надзвичайно коректний і говорить надрозумно, нічим не виявляючи свої почуття. Він поводиться як робот. Він здається холодним і відстороненим від свого тіла. Він говорить сухим монотонним голосом, і його слова, найчастіше, абстрактні. Як це не дивно, багато людей вважають це своїм ідеалом - говорити правильні слова і не виявляти своїх почуттів.
«Щоб зіграти цю роль, уявіть собі, що ваш хребет - це довгий, важкий сталевий стрижень, який починається з шиї і доходить до сідниць, і що на вас одягнений залізний комір шириною 20 см. Намагайтеся робити якнайменше рухів, у тому числі й ротом. Докладіть усіх зусиль, щоб не рухати руками».
Відволікач («Той, хто відволікає»).
Мовлення. Відволікач швидко і вигадливо переходить від однієї категорії до іншої і без будь-якого видимого порядку застосовує мовленнєві звороти підлесника, обвинувача або розмірковувача. Він ніколи не відповідає по суті справи.
Мова тіла. «Це не має значення. У всякому разі, мене вже тут немає». У нього незграбна фігура, руки й ноги рухаються в різних напрямках.
Внутрішні відчуття. «Нікому немає до мене діла. Я тут зайвий, для мене тут немає місця».
Що б відволікач не говорив і не робив, це жодним чином не стосується того, що говорять і роблять оточуючі. Він відповідає невлад. Здається, що в нього голова йде обертом, його відчуття можна порівняти із запамороченням. Його голос може бути монотонним, часто не відповідаючи тому, що він говорить, тон може безпричинно підвищуватися й знижуватися, оскільки відволікач ні на чому не зосереджений. Відволікач нагадує заведену дзиґу (він начебто весь час обертається, ніколи не знаючи, куди так несеться, і не розуміючи, куди він, зрештою, потрапив). Він занадто зайнятий, рухаючи ротом, тілом, руками й ногами, щоб помітити те, що відбувається навколо нього.
Отзывов (4) на «Вправи на відновлення комунікації в сім’ї»
26.08.2008 в 18:37
У каждого свои проблемы
26.08.2008 в 22:14
to no_time:
с этим никто и не пытается спорить…
просто тут выложены материалы по наиболее встречающимся проблемам внутри семьи.
и уж конечно решать такие проблемы является возможным только при индивидуальном подходе.
05.09.2008 в 13:14
Зачетный пост, спасибо!
16.09.2008 в 14:21
спасибо
Оставьте комментарий
Вы должны войти, чтобы оставлять комментарии.